Олекса́ндр Я́кович Таї́ров (справжнє прізвище Корнбліт)
(*1885, Ромни — †1950) — український режисер, народився у Ромнах. Сценічну діяльність почав 1905 актором у трупі М. Бородая у Києві, режисерську — 1908 в пересувному театрі П. Гайдебурова; 1914 — 50 — засновник і керівник Московського Камерного театру.
Таїров ставив п'єси укр. авторів: «Патетичну сонату» М. Куліша (1931), «Невідомі солдати» Л. Первомайського (1932), «Думу про Британку» Ю. Яновського, «Фронт» О. Корнійчука.
Абра́м Фе́дорович Йо́ффе
(* 17 (29) жовтня 1880, Ромни, Сумщина — † 14 жовтня 1960, Ленінград) — російський і радянський фізик, знаний як «батько радянської фізики», академік (1920), віце-президент АН СРСР (1926–1929;1942–1945), творець наукової школи, що дала багатьох видатних радянських фізиків, таких як А. Александров, Я. Дорфман, П. Капіца, І. Кікоїн, І. Курчатов, М. Семенов, Я. Френкель та інших.
Євге́н Олекса́ндрович Адамце́вич
(*19 грудня 1903 (1 січня 1904), Солониця (тепер Лубенський район, Полтавська область) —19 листопада 1972, Бахчисарай) — сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор«Запорозького маршу».
Ганна Петрівна Затиркевич-Карпінська
Відома українська актриса. Сценічну діяльність почала в аматорському гуртку в Ромнах (1882). У 1885-1892 рр. виступала в трупі Кропивницького, потім у Садовського. У 1918-1920 рр. актриса Народного театру в Києві під керівництвом Саксаганського. Виступала у виставах, що йшли у частинах Червоної Армії. Про успіх на єлисаветградській сцені свідчить меморіальна дошка на фасаді Кіровоградського українського музично-драматичного театру імені М. Л. Кропивницького.
(13 травня 1923, Ромни, Полтавська губернія — 27 грудня 2009, Сіверський, Ленінградська область,Росія) — радянський та російський композитор, Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1984), Народний артист Росії (1996), лауреат Державної премії Росії. Автор симфонічних творів, а також музики до численних вистав та фільмів.
Деревська Олександра Аврамівна
Народилася 23 квітня (6 травня) 1902 року у місті Грозний в сім'ї робітника грозненських нафтових промислів Аврама Несторовича Семенова.
Закінчила 8 класів гімназії та курси медичних сестер. У роки громадянської війни в Росії доглядала за пораненимибілогвардійцями у грозненському шпиталі, згодом перейшла до санітарної частини Червоної Армії.
По закінченні війни разом з родиною переїхала в Україну, до міста Ромни Сумської області, де й померла у 1959 році.
Починаючи з 1920-х років Олександра та Омелян Деревські всиновили 65 дітей, 48 з яких виховали до повноліття.
ГУРСЬКА НОННА ВАСИЛІВНА
Гурська Нонна Василівна (дівоче прізвище Рудницька) (* 22 червня 1932, Ромни — † 6 червня 2012, Житомир), українська актриса, 1974 — народна артистка УРСР.Гурська Нонна Василівна
1955 року закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого.
Працювала у Київському театрі «Комедії і водевілю», Вінницькому, з 1971 — в Рівненському, Херсоні, Чернігові.
В 1993–2000 — у Житомирському музично-драматичному театрі.
докладніше
Кавалерідзе Іван Петрович
Іва́н Петро́вич Кавалері́дзе (* 1 (13) квітня 1887, хутір Ладанський, нині Роменський район, Сумська область — † 3 грудня 1978, Київ) — український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно. Народний артист УРСР (1969).
детальніше
Ключина Павло Юхимович
Ключина (Ключник) Павло Юхимович (* 26 серпня (8 вересня) 1914, село Великий Самбір — † 2 червня 1972, Ромни) — український поет-байкар, прозаїк, журналіст, педагог
Павло Ключина (Ключник) народився 26 серпня 1914 року в селі Великий Самбір. Учасник Другої Світової війни. З 1944 почав друкуватись, зокрема з 1948 у газеті Дубов'язівського району (зараз ліквідований). 1951 закінчив Глухівський педагогічний інститут. Працював піонервожатим у Великосамбірській школі, вчителем у школах Конотопського району та Дубов'язівського району, кореспондентом у сумській газеті «Ленінська правда». В 1969 році Павло Юхимович став директором Роменського краєзнавчого музею.[1][2]
докладніше
Майфет Григорій Йосипович
Григо́рій Йо́сипович Ма́йфет (* 1 серпня 1903, Ромни, Полтавщина — † 13 вересня 1975, Печора, Республіка Комі) — український письменник, літературознавець, перекладач, зокрема досліджував проблеми перекладознавства.
докладніше
Мака́ренко Мико́ла Омеля́нович (4 лютого 1877, Москалівка — 4 січня 1938) — український археолог і мистецтвознавець.
Жертва сталінського терору. Страчений окупаційною владою через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря (1938).
детальніше
Рутенберг Петро Мойсейович
Петро (Пінхас) Рутенберг (5 лютого 1879, Ромни, Полтавщина — 1942, Єрусалим) — діяч російського революційного руху.
Разом із Володимиром Жаботинським організатор Американського Єврейського Конгресу (1914) і створювач Єврейського Легіону, розробник плану електрифікації Палестини, один з ініціаторів створення держави Ізраїль.
Навчався в Петербурзькому технологічному інституті.
Під час більшовицького заколоту 25 жовтня 1917 року Рутенберг керував обороною Зимового палацу, де засідав Тимчасовий уряд Олександра Керенського. Після звільнення з-під більшовицького арешту емігрував. Ініціював і здійснив план електрифікації Палестини. Створена ним Палестинська Електрична Компанія (1923) діє й сьогодні. Призначався главою Національної Ради — фактичного уряду єврейських колоній Палестини.
докладніше
Сокольников Григорій Якович
Григо́рій Я́ковлевич Соко́льников (рос. Григорий Яковлевич Сокольников, справжнє ім'я Гірш Янкелевич Брилліа́нт; *15 серпня 1888, Ромни — 21 травня 1939, Верхньоуральськ) — радянський державний і політичний діяч. Єврей[1]. Член 1, 2 та 7 скликання ЦВК СССР. Член ЦК РСДРП(б) (1917—1919 та 1922—1930).
Восени 1922 став наркомом фінансів РРФСР, а після утворення народного комісаріату фінансів СРСР у липні 1923 року, очолив цю посаду і обіймав її до січня 1926 року. У 1929—1932 — посол СРСР у Великобританії.
детальніше
Редькін Петро Григорович
Петро́ Григо́рович Ре́дькін (1808, Ромни, нині Сумської області — 1891) — філософ права і педагог, геґельянець, видатний представник лібералізму.
Вчився в Ніжинській Гімназії (згодом ліцей), потім в університетах у Москві, Дерпті та Берліні. Проф. енциклопедії права Моск. (1835–1848) та Петербурзького (186378; у 1873-76 — його ректор) університетів, чл. Держ. Ради. Автор праць про філософію Геґеля («Обозрение Гегелевой логики» 1841 й ін.) та цінної історії філософії права (лише античної доби) «Из лекций по истории философии права в связи с историей философии вообще» (І — VII, 1889-91). Пед. ст. Р. були перевидані у 1958 («Избранные педагогические сочинения», М.).
детальніше
Михно Петро Савович
Народився 21 грудня 1867 року в Ромнах , загинув 4 листопада 1938 року під Іркутськом.
Ініціатор.один із засновників, перший директор Кяхтинського краєзнавчого музею ім. академіка Обручева,член розпорядчої ради Троїцькосавсько-Кяхтинського відділення Географічного товариства,вчений, краєзнавець.
докладніше
Андрей (Рымаренко)
Архієпископ Анрей ( в миру Андріан Андріанович Римаренко); 15 (27 березня)1893 року,Ромни, Полтавська губернія - 12 липня 1978 р.,Спрінг-Веллі, штат Нью-Йорк,єпископ Російської православної церкви за кордоном, вікарій Нью-_Йоркської єпархії,архієпископ Роклендський
докладніше
Борисяк Олексій Олексійович
Олексі́й Олексі́йович Борися́к (*3 вересня 1872, Ромни — †25 лютого 1944) — український геолог і палеонтолог, академік АН СРСР (з 1929, член-кореспондент з 1921).
Народився в місті Ромни на Сумщині. 1896 закінчив Петербурзький гірничий інститут. За дорученням Геологічного комітету 1897—98 проводив геологічні дослідження в колишньому Ізюмському повіті на Харківщині, а 1900—13 в Криму. З 1911 — викладач, потім професор Петербурзького гірничого інституту, після 1917 брав активну участь в його реорганізації.
З 1930 — організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР.
Найвідоміші праці Борисяка присвячені проблемам еволюційної палеонтології. Борисяк описав нові роди і види викопних ссавців, зокрема велетенського олігоценового індрикотерія. Розвиток організмів Борисяк тісно пов'язував з еволюцією земної кори. В 1904—16 Борисяк опублікував ряд монографій про черевоногих і головоногих молюсків з юрських відкладів Донбасу та інших місць, разом з М. М. Яковлевим склав геологічну карту північно-західної окраїни Донбасу, де вперше показав тріасові відклади, детально висвітлив тектоніку цього району. Борисяк був організатором палеонтологічних досліджень в СРСР, популяризатором наукових знань, автором підручників «Курс палеонтології», ч. 1 (1905), ч. 2 (1906), ч. З (1919), «Курс історичної геології» (вид. 4, 1935).
докладніше
Сєдова, Наталія Іванівна
Наталія Іванівна Сєдова (5 квітня 1882, Ромни -23 грудня 1962, Корбей-Есон, Франція)- російська революціонерка, друга дружина Льва Троцького,завідуюча музейним відділом Наркомпроса в 1918-1928 роках.
докладніше
Леньов, Георгій Матвійович
Георгій Матвійович Леньов ( 14 квітня 1908 р.- 7 січня 1979 р. ), радянський воєначальник, генерал-лейтенант Радянської армії, учасник Великої Вітчизняної війни,
Герой Радянського Союзу ( 1945).
докладніше
Лозовський Василь Михайлович
Лозовський Василь Михайлович (* 1 січня 1917 — † 5 жовтня 1981) — контр-адмірал, Герой Радянського Союзу.
детальніше
Барабаш Опанас Семенович
Опанас Семенович Барабаш (18 квітня (1 травня) 1908, Процівка (Ромни) — 8 вересня 1996) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 22-го гвардійського окремого танкового полку 51-ї армії 4-го Українського фронту, гвардії підполковник.
докладніше
Давиденко Костянтин Сергійович
Костянтин Сергійович Давиденко (1923-2004) - підполковник Радянської Армії, учасник Великої Вітчизняної війни,Герой Радянського Союзу (1945)
докладніше
Маркус Тетяна Йосипівна
Ма́ркус Тетя́на Йо́сипівна (*21 вересня 1921, Ромни — †29 січня 1943, Київ) — Герой України, учасниця антинацистського підпілля у місті Києві у 1941–1943 роках.
21 вересня 2006 Президент України Віктор Ющенко підписав указ про присвоєння Тетяні Маркус посмертно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
1 грудня 2009 року в Києві на території Бабиного Яру було встановлено пам'ятник Тетяні Маркус
докладніше
Гнідаш Кузьма Савелійович (* 4 (17) листопада 1914 — † 19 червня 1944) — радянський розвідник, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу
детальніше
Йо́сип Миха́йлович Ду́дка (* 15 листопада 1915, хутір Широкий Яр Роменського повіту Полтавської губернії, нині село Вощилиха Роменського району Сумської області — † 22 листопада 1990, село Вощилиха) — український поет і педагог
докладніше
Петро́ Іва́нович Калнише́вський (* липень 1691 року[1], с. Пустовійтівка Лубенського полку, тепер Роменський район, Сумська область — † 12 листопада 1803, Соловецький монастир, Росія) — останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775 роках.
Православний святий (вшановується як Петро Багатостраждальний).
докладніше
Квітка Климент Васильович
Климе́нт Васи́льович Кві́тка (23 січня (4 лютого) 1880, Хмелів, нині Сумської області — †19 вересня 1953, Москва) — український музикознавець-фольклорист. Чоловік Лесі Українки
Максимейко Микола Олексійович
Максимейко Микола Олексійович (*5 (17) червня 1860, с.Волошнівка, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — †14 квітня 1941, Київ, УРСР) — український вчений-історик права, доктор права (1915), професор (1914), доктор юридичних наук, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (1925)
Мошик Микола Григорович
Мошик Микола Григорович (27 жовтня 1941: с. Засулля Роменського району, Сумська область) - український бандурист, композитор, музичний педагог. Випускник Київської консерваторії
Полтава Леонід
Леонід Полтава, (справжнє прізвище: Пархомович, прізвище-оберег: Єнсен, *24 серпня 1921, Вовківці Роменського району на Сумщині — †19 квітня 1990 Нью-Йорк США) — український поет, прозаїк, драматург, радіожурналіст, редактор, публіцист, громадський діяч, автор збірок віршів для дітей, член ОУП «Слово» та АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури.
Романчук Павло Родіонович
Павло Родіонович Романчук (11 березня 1921 — 22 червня 2008, Київ) — український вчений, астроном. Доктор фізико-математичних наук.[1] Розробник методу прогнозування сонячної активності. Герой Радянського Союзу (1944)
Сварика Василь Михайлович
Василь Михайлович Сварика (* 1 березня 1875, с. Сологубівці, Роменський повіт, Полтавська губернія — † 28 квітня 1965 м. Везінек, Франція) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР
Башта Трифон Максимович
РУФІНА МАРКІВНА ІОФФЕ
1915-1989
ДРУЖИНА АРКАДІЯ РАЙКІНА.
1915-1989
ДРУЖИНА АРКАДІЯ РАЙКІНА.
детальніше
Цікаво. Дякую!Чекаю доповнення про сучасних земляків.
ВідповістиВидалити